Ласкаво просимо до нас, тематичної ресторації «Площа панська»!

У світ бездоганного смаку та вишуканої української кухні, з любов’ю приготованої для Вас, наших відвідувачів. Плануєте святкувати важливу подію у свому житті? Заходьте – ми допоможемо – і переконані, що Ви не будете розчаровані, а Ваші гості – будуть здивовані. Вперше в Бориславі? Завітайте до нашої ресторації і Ви зможете відкрити для себе Борислав завдяки великій кількості історичних фото і документальних фільмів.

Забронювати столик:

+38(063)83-44-944
+38(096)87-73-737
(03248) 4-21-29

Ми відкриті для Вас

працюємо щодня: з 11.00 до 23.00, в сб, нд, пн - з 12.00 до 23.00 за адресою: м. Борислав, пл. І.Франка, 5 тел. (03248) 4-21-29 Подивитися на карті Борислава

Борислав сміється… ми розповімо


Недарма Іван Франко назвав власний твір « Борислав сміється», адже є чим пишатися мешканцям міста, що має славні «нафтові» традиції і щедру скарбницю творчих здобутків.

Борислав – водночас і один із промислових лідерів галицького краю, і відомий культурно-історичний центр. Хоча Борислав розташований на півдні центральної частини Дрогобицького району, проте є містом обласного підпорядкування. Історія засвідчила, що колись вдале об’єднання кількох населених пунктів, яке привело до виникнення Борислава, сьогодні стало передумовою процвітання міста, в якому проживають, згідно зі статистичними даними 2005 року, 37 тисяч осіб.

Вперше про Борислав згадано в грамоті польської королеви Ядвіги, датованій 19 березня 1387 року. А вже в середині XIX ст. місто прославилося завдяки небувалому розвитку газо- і нафто-озокеритної промисловості. Борислав виник на початку XX ст. як об’єднання сіл Борислава, Мразниці, Бані Котівської, Губич й Тустанович. Про великий економічний потенціал міста було відомо у всьому світі ще в 1854 році, коли там відкрили одне з найбільших родовищ озокериту, який у 2-ій половині XIX ст. використано для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і США. До того ж, унікальність Борислава в тому, що це – єдиний населений пункт на землі, який виник на газовому й нафто-озокеритному родовищі. До міста як до унікальної оздоровниці, де б’ють джерела мінеральних і лікувальних вод «Нафтуся», й дотепер приїжджають численні туристи. До складу Бориславської міськради також входить бальнеологічний курорт – смт. Східниця.

Розквіт промисловості в Бориславі відбувся в 1909 році – 5% світового видобування нафти і перше місце із видобування озокериту. Такого високого показника і статусу нафтової столиці Європи досягнули працівники понад 800 підприємств, які видобували нафту й озокерит із ям-криниць на території міста, які бориславці називали «дучками». Серед корисних копалин переважають ще й значні запаси піску, гіпсу, менілітових сланців, солі.

Нині тутешні нафту й газ постачають як сировину на Дрогобицький нафтопереробний і Бориславський газопереробний заводи. Крім того, в місті діють експериментальний ливарно-механічний завод, фарфоровий, штучних алмазів і алмазного інструменту, «Бориславський озокерит», радіоелектронної медичної апаратури, взуттєва й швейна фабрики, потужні автотранспортні підприємства та ін.

У Бориславі народилися, проживали та творили великі когорти вчених, письменників, мистецтвознавців, філософів, акторів, академіків, спортсменів, яких не перелічити на пальцях: Іван Франко, Богдан Лепкий, Іван Гнатюк, Стефан Ковалів, Михайло Драган, Микола Терлецький, Євген Титикайло, Богдан Британ, Богдан Драгуш, Володимир Королик, Григорій Бойко, Олег Іванчук, о. Віталій Байрак, о. Северин Сапрун, Іван Калинович, Мирослав Тураш, Роман Горак. Їхню естафету в сьогоденні перейняли письменники, художники: Ірина Сеник, Іван Зінченко, Ігор Юринець, Андрій Грущак, Роман Ющак, Дмитро Ланяк, Валерій Єстєфєєв, Григорій Піцюра, Остап Сальва, Марія Сорока, Тарас Бандера та ін.

У Бориславі увічнено пам’ять багатьох видатних особистостей: споруджено пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Адамові Міцкевичу, Степанові Бандері. Відкрито пам’ятний знак «Скасування панщини 15 травня 1848», пам’ятну таблицю Погану Зегу, пам’ятки мистецтва та архітектури: церкви Святого Миколая і Успіння Пресвятої Богородиці, вітражі П.Холодного.

Отож, завітайте до Борислава й переконайтеся, що місто варте того, аби називатися «нафтовим» серцем Галичини. І не забудьте відпочити в ресторані Площа панська!